Бруксизм та проблеми з прикусом: чому болить голова і щелепа та як це вирішити

Біль може бути пов’язаний не із самим зубом, а з м’язами, суглобом або іншими структурами обличчя. Водночас подібні симптоми виникають і при неврологічних, отоларингологічних та інших захворюваннях. Тому важливо не встановлювати причину самостійно, а пройти комплексну діагностику.

Бруксизм — це повторювана активність жувальних м’язів, яка проявляється стисканням або скреготінням зубів. Він може виникати вдень або під час сну. Денне стискання людина часто помічає в моменти концентрації чи емоційного напруження. Нічний бруксизм контролювати складніше: про нього можуть повідомити близькі, які чують скрегіт, або стоматолог, який бачить характерні зміни у вигляді площадок або фасеток стирання, що на пізніх стадіях може ідентифікувати навіть сам пацієнт. Фразу про «напруження щелепи без контакту», яка часто зустрічається в описах, краще не використовувати, оскільки вона є незрозумілою для діагностики.

Причина не завжди одна. Значення можуть мати стрес, порушення сну, вживання кофеїну чи алкоголю, куріння та індивідуальні особливості. Бруксизм не варто пояснювати лише неправильним прикусом. Важливо оцінити, чи спричиняє він біль, пошкодження зубів або інші наслідки.

Скронево-нижньощелепні суглоби (СНЩС) з’єднують нижню щелепу з черепом. Дисфункція СНЩС — це група станів, пов’язаних із болем або порушенням роботи суглобів і жувальних м’язів.

Клацання суглоба — це вже певний симптом та ознака проблеми. Якщо втрутитися вчасно, це допоможе уникнути серйозних ускладнень, проте варто розуміти: саме клацання може не зникнути, якщо диск суглоба вже деформований або проблема триває довгий час. На цей симптом обов’язково треба зважати та вчасно звертатися до лікаря.

Звернути увагу варто на такі ознаки:

– ранкове напруження у м’язах (термін «напруження щелепи» є некоректним);
– біль у жувальних м’язах, скронях, біля вуха чи в шиї;
– головний біль, особливо після сну;
– біль, що виникає під час пережовування твердої або волокнистої їжі (м’яса, сирих овочів), коли м’язи тривалий час напружуються;
– болісне клацання чи хрускіт у суглобі;
– складність під час широкого відкривання рота;
– стерті, чутливі або сколоті зуби та реставрації.

За зовнішнім виглядом неможливо визначити, чи саме прикус спричиняє біль. Тривале перевантаження призводить до втрати тканин зуба та впливає на сон і працездатність. Окремі гострі стани, такі як сильний набряк, раптове повне блокування рота, висока температура або важкість при ковтанні, частіше свідчать про гостру травму, а не про класичний бруксизм, і потребують негайної медичної допомоги іншого профілю.

Діагностика починається з розмови про локалізацію болю та його зв’язок зі стресом чи жуванням. Під час огляду оцінюють стан зубів, траєкторію рухів щелепи та болючість м’язів. Цифрове сканування та аналіз моделей допомагають планувати лікування. КТ або МРТ призначають за показаннями для оцінки кісток або диска суглоба.

Універсальної процедури немає. При денному стисканні допомагає усвідомлений контроль: губи можуть бути зімкнені, але зуби не повинні контактувати. На початковому етапі рекомендують м’яку їжу, вправи та роботу зі стресом.

Індивідуальна капа створює захисний бар’єр, зменшуючи ризик стирання зубів. Вона має бути виготовлена лише після діагностики й не повинна безпідставно змінювати прикус. Ортодонтичне лікування або вибіркове пришліфування зубів (замість незворотного масштабного втручання) розглядаються лише за чіткими показаннями. Масштабна зміна прикусу не повинна бути першим кроком.